среда, 11 октября 2017 г.

Лісова газета «Золотий килимок»

Осінні зустрічі з природою:

"Про що розповіла осінь"


Осінь, осінь, ось вона, осінь.
Осінь землю листям укрила,
     Рясним дощем дуже добре помила.     Пташки відлітають, розправили крила,
Осінь - красуне, яка ж ти мила!
В групі продовженого дня ми проводили спостереження за природою. На ділянці біля школи першокласники побачили, як змінюються листя на деревах восени. Ми  з татом і мамою вирішили продовжити спостереження в лісі, бо мене дуже хвилюють різні питання. Наприклад: Якого кольору осінь? Де поділися пташки? Як  жовтіє листя і чому опадає? Де «зимують» листочки і куди пропадають?Осінній ліс зустрів нас тишею. Одразу я звернула увагу, що не чути співів пташок. Де ж вони поділися? Спочатку я подумала, що всі вони відлетіли в теплі краї. Але коли ми завмерли і тихо постояли на галявині, то за кілька хвилин почули спочатку одну синичку, потім другу. Виявляється, вони перевіряли нас, чи не зробимо ми шкоду лісові. Напевно, вони зрозуміли, що в нас гарні наміри, перестали боятися і заспівали своїх осінніх пісень.Ліс в останній день вересня майже весь зелений.
Жовтих листочків небагато. Ті, що пожовтіли, вкриті плямами. Напевно, першими жовтіють найслабші листя,  яких поїли гусені, або пошкодили краплі дощу. На цих листочках видні плями. А може, їх влітку опалило сонячне проміння?Під ногами щось зашурхотіло. Спочатку нам здалося, що це ящірка, але потім ми розгледіли маленьку мишку. Я вперше у житті побачила лісове мишеня. Цікаво, це її сімейка вирила норку під дубом?Саме біля цих дерев  ми і змогли провести найцікавіші дослідження. З дубів попадали тоненькі гілочки з цілими букетиками на кінці. Думаю, що це сильний  вітер винуватий. Я побачила, що під великими дубами лежать гілочки з великими листочками, а під молодими – з маленькими. Цікаво, що листя жовтіють поступово. Спочатку вони наполовину жовті, наполовину – зелені. Начебто, якийсь художник провів згори донизу пензлем і зафарбував тільки частину листя. Ті листя, що пожовтіли, спочатку мають світло- жовтий відтінок, пізніше вони темніють  і стають коричневими. Зелені листочки прохолодні на дотик,  трохи вологі. Жовті – сухіші, наче цупкий папір, але теж не ламаються, легко мнуться, розправляються за кілька секунд. А коричневі – найсухіші. Спочатку вони теж не ламалися, але за кілька днів вони висохли ы розсипались на порох.Тепер я зрозуміла, де дівається старе листя. Воно перетворюється на пил і стає добривом для рослин у лісі. Інакше б ліс дуже скоро перетворився на смітник, в якому нічого не може вирости.В осінньому лісі дуже легко дихається, все навколо таке повільне, спокійне. На дорозі – сильний вітер, а в середині лісу його майже не відчуваєш. Ми розгледіли мурашники, але мурашок на поверхні немає, вони сховались від холоду. Не видно ящірок, жучків, які зарились під землю, або в листя на зимівлю.
Дякуємо тобі, Осене, за чудові враження!Друзі, обов’язково відвідайте ліс восени. Назбирайте осіннього листя на згадку. Щоб зберегти природну красу, одразу прогладьте листя гарячою праскою (використовуйте аркуші паперу або тканину, щоб захистити праску від плям). Так ви захистите листочки від пересихання, вони залишаться цупкими і гнучкими, а під час виготовлення аплікації їх буде легко вирізувати і приклеювати.
Аліна Горошко, учениця 1 - В классу


.

Комментариев нет:

Отправить комментарий